- добрячий
- —————————————————————————————добря́чийприкметникрозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
добрячий — а, е, розм. Дуже добрий … Український тлумачний словник
добрий — I 1) (готовий прийти на допомогу іншим, сповнений доброти, чуйности; який виражає доброту), добросерд(н)ий, добросердечний, душевний, добродушний, сердечний, м якосердий, добренький, добрячий; лагідний, м який, славний, задушевний; милостивий,… … Словник синонімів української мови
беґер — а, ч., діал. Добрячий дрючок … Український тлумачний словник
добряцький — а, е. Те саме, що добрячий … Український тлумачний словник
добряче — розм. Присл. до добрячий … Український тлумачний словник
добрячість — чості, ч. Властивість за знач. добрячий … Український тлумачний словник
добрящий — а, е, розм., рідко. Те саме, що добрячий … Український тлумачний словник
злющий — а, е. 1) Дуже злий, недоброзичливий; прот. добрячий. || Роздратований, сердитий. || Хижий, лютий (про тварин). || Який виражає зло, злість. || Сповнений зла, пройнятий злобою, недоброзичливістю. 2) Сильний, шалений за ступенем вияву (про явища… … Український тлумачний словник
порядний — I 1) (не здатний на погані, нечесні / аморальні вчинки), добропорядний, доброчесний, пристойний Пор. шляхетний I, 1) 2) розм. (досить добрий, хороший, гарний), непоганий, неабиякий, нічогенький, незгірший 3) розм. (досить великий за кількістю,… … Словник синонімів української мови